Ранкове богослужіння
Довіра в бурі
Євангеліє від Матвія 14:22–33
Після великого чуда нагодування п’яти тисяч Ісус звелів учням сісти в човен і плисти на інший бік Галілейського моря. Важливо: вони потрапили в бурю не через непослух, а через послух Христу. Супротивний вітер, хвилі, страх — і досвідчені рибаки розгубилися. Саме в бурі відкривається справжній стан серця. Та в найтемніший момент Ісус приходить і говорить: «Кріпіться, це Я, не бійтеся». Бог не завжди одразу зупиняє шторм, але завжди приходить у шторм.
Петро почув слово «Іди» — і ступив по воді. Поки дивився на Ісуса, тримався над хвилями; коли ж перевів погляд на вітер — почав тонути. Так і ми: або дивимось на Христа, або на обставини. Та навіть коли віра слабне, Ісус простягає руку. Він піднімає, а не відштовхує.
Коли Господь увійшов до човна, вітер ущух, і учні визнали: «Ти справді Син Божий». Буря стала місцем пізнання Бога. Тому довіряймо Йому завжди. Бо написано в Послання до Римлян 10:11: «Кожний, хто вірить у Нього, не буде засоромлений».
Денне богослужіння
