14 вересня 2025 року помісна церква святкувала День Подяки на заміській церковній базі в селі Погреби (Київська область).
Згадуймо та дякуймо!
Згідно зі словами Павла складність останнього часу зумовлена людською зіпсованістю. Серед вад, які її формують, є невдячність (2 Тим. 3:1-2). Інші слова, написані цим апостолом, обʼявляють, що прославлення Бога та подяка для Нього — належна реакція на Його пізнання. Проте люди нерідко реагують інакше. Мислення, котрого вони набувають у результаті цього, перешкоджає вбачати в тому, що зробив і вчиняє Господь, Його велич і турботу. Зрештою це заважає приносити Йому подяку за те. Мислення християнина повинно бути чистим і незіпсованим. У такому разі стає можливим усвідомлення того, що все зроблене та послане Богом є не випадковістю чи таланом, але випливає з Його милості. Чисте мислення допомагає також оцінювати Господні дари високо. Своєю чергою це викликає більшу вдячність у серці.
У складних обставинах ми схильні забувати минулі прояви Господньої ласки, могутності та вірності. Давид закликає до протилежного. Він заохочує не забувати добродійства Бога й перелічує ті (Пс. 102 (103):1-13). Пригадування проявів Його любові, могутності та вірності в поєднанні з подякою допомагає щонайдовше памʼятати про них. А це дозволяє довірятися Йому завжди. Наприклад, озираючись у минуле, в якому Господь не залишав нас рясно благословляючи, ми маємо підставу сподіватися, що Він є з нами в теперішньому (навіть у жахах і небезпеці війни) й буде поруч у майбутньому. Його незмінність і вірність уселяє нам упевненість.
Бог воліє, щоб ми дякували Йому (1 Сол. 5:18). Це повинно відбуватися цілісно. Тобто, ми намагаємося залучати до подяки Всевишньому та прославлення душу, розум, уста, вчинки, поведінку та ціле життя. Регулярно пригадуймо з подякою те, чим обдарував Він нас. Ось дещо з того: безумовна та досконала любов, особливі стосунки з Ним, щедрий дар вічного життя, духовна та фізична (навіть у час тривалої війни) пожива, спільнота, свобода віросповідання, змога будувати доми молитви, друкувати й розповсюджувати Писання, добра пора для благовістя тощо. Не забуваймо про дорогоцінну жертву Сина, мудре керівництво, всебічну допомогу та незамінне заступництво Духа Святого. За це й інше ми повинні повіки залишатися вдячними Милосердному. Тому, згадуймо Його добродійства, щодня віднаходячи в серцях щиру подяку для Нього!
