Добро приносить плід
Розповідаючи читачеві чи слухачеві про сутність Бога, Біблія показує Його добрим Отцем Небесним. Якщо народжена згори людина пізнала Господа, вона намагатиметься бути схожою на Нього в цьому. Тоді в ній є нестримне бажання чинити добро. Зрештою, люди створені та покликані робити добро. Це нам ясно й неодноразово відкриває Писання. Колись Ісус у Своїй славнозвісній проповіді на горі, даючи цінні настанови й ділячись істинами Царства Небесного, велів робити добро (Лк. 6:35). Варто послухатися Його в цьому — як і у всьому, що Він радить або наказує, — попри те, що це може нам чогось коштувати.
Порою можна допомогти комусь, не виділяючи багато часу та зусиль. Одночасно людина спільно з бажанням учинити добро має внутрішню боротьбу. Їй доводиться переконувати себе, що певна справа/дія, котра слугуватиме благом іншому, дійсно варта виділеного ресурсу. Тоді необхідно прийняти правильне рішення й учинити те, до чого закликає Господь.
Добродійство раніше чи пізніше принесе добрі плоди. В цьому можна переконатися, читаючи в Біблії про одну багату жінку (2 Цар. 4:8-37). Вона вирішила зробити добро для пророка Божого, збудувавши йому горницю для відпочинку. Єлисея торкнулось її піклування. Тому Він захотів якось їй віддячити. Маючи силу від Господа, пророк проголосив у життя цієї жінки слова, котрі збулись обіцяного часу. Вона дивом отримала те, чого їй особливо бракувало (сина). Тож її добрий учинок відгукнувся великим благом для неї. Проте то було не все, що ця жінка пожала за свою гарну справу. Потім Єлисей повідомив її про голод, який насувався на край і порадив піти в іншу місцевість (8:1-2). А по закінченню того вона змогла повернути свою землю завдяки тому, що була знайома з чоловіком Божим (8:36).
Закон сіяння та жнив і досі функціонує. Тому, продовжуймо робити добро попри втому, незручності та труднощі (Гал. 6:9)! Найкращого часу воно точно принесе для нас чудовий плід і першочергово славу Бога.
