Дві лепти вдови
Історія про бідну вдову, що поклала дві лепти до скарбниці (Мр. 12:41-44), може сказати читачеві дещо важливе не лише про грошову пожертву. Ця реальна подія нагадує: Бог зауважує в нашому труді для Його слави те, що часто залишається непомітним іншим. Деякі служіння в церкві мало висвітлюються й афішуються (до прикладу, прибирання). Про залучених туди людей і їхню сумлінну працю багато не говорять. Але від того вона не стає менш цінною в Ісусових очах. У різноманітних служіннях церкви є важливі кроки, що нерідко залишаються мало кому помітним. Але ті завжди зауважує Христос. Як-от, Він бачить ретельну підготовку до проповіді чи до викладення уроку недільної школи. Ще Господь помічає служіння ближнім і за межами церкви, зокрема в сімʼї та для суспільства. Тому, доброчесно трудімось, усвідомлюючи, що Він спостерігає за нами, навіть якщо більш ніхто не бачить і не відзначає те.
Господь знав економічне становище вдови та справжню ціну її пожертви. Він зауважує невідомі більшості незручності та напруження, з якими нам доводиться перетинатись у служінні чи підготовці до того. Бог помічає довгу дорогу з кількома пересадками на репетицію чи зібрання. Йому відомо настільки нам важко те й інше дається. Кожне наше зусилля, котре ми докладаємо для праці в Його Царстві, що наразі поширюється по землі, має вагу в очах Ісуса. Тому, наполегливо служімо навіть тоді, коли нам важче ніж іншим, адже це бачить Ісус.
Іноді трапляється, що дбайливо підготовану проповідь останньому проповіднику доводиться скорочувати через брак часу. Буває, що добре вивчена пісня залишається невиконаною на запланованому богослужінні. Порою наші хороші пропозиції для поліпшення служіння відкидаються. Зрештою, трапляється й таке, що деякі люди заробляють собі похвалу в результаті наших зусиль. У всіх випадках (як і подібних тим) образа може здаватися прийнятною. Проте насправді не слід її впускати до серця. Не ображаймось і не зневіряймось, але пам'ятаймо, що Бог оцінює працю (на будь-якій її стадії), котру ми виконуємо для Його слави, та продовжуймо робити те, до чого покликані, навіть якщо воно видається дрібʼязковим.
Буває, що завдяки природному таланту деякі люди з меншими зусиллями досягають більше. До прикладу, комусь достатньо трохи часу, щоб вивчити свою партію в пісні, тоді як іншому доводиться відвідати чимало репетицій і працювати над цим іще й удома. Бог зауважує все те, через що ми приходимо, щоб досягти гарного результату. Навіть якщо в нас вийшло не так, як хотілось, і гірше від людини (котра в чомусь обдарованіша за нас), якій потрібно було менше працювати, Він оцінює нашу посвяту та жертву. Для Нього дві лепти вдови переважили багаті приношення заможних. Отже, ніколи не лишаймо відданого служіння Господу й будьмо вірними в дорученому. Справедливий Бог усе помічає, цінує працю Своїх дітей і найліпшого часу неодмінно відзначить її.
Вечірнє богослужіння
