Підкорення Закону для визволення підзаконних
Ісусові батьки мали виконати деякі вимоги Закону (Лк. 2:21-39). Згідно з тими, принесення жертви було викупом Ісуса Христа (Сина Божого) від Отця Небесного; це приголомшує своєю суттю. Відтоді Він, як син людський, став належати Йосипу та Марії. Втім Ісус ніколи не переставав бути Сином Бога. Виконання даної Господом постанови Закону (Вх. 13:11-16) слугувало знаком (як нагадування) славетного визволення Ним Ізраїля з єгипетського рабства. Тоді кров ягняти, котрою були помазані одвірки, зберегла життя первенців у вибраному народі. З того часу все перворідне в Ізраїлі мало належати Богу (Числа 3:13).
Ця подія на початку перебування Ісуса на планеті в тілі людини виявляла величезне й величне завдання для Нього в Його надскладній місії на планеті. Мова йде про повне виконання Закону та підкорення йому. Це було необхідне, щоб визволити з-під його влади людей (підзаконних). Тож у подальшому земному житті Христа можна побачити виконання цілої правди згідно з вимогами Закону та волею Бога. Це простежувалось у Його обрізанні, хрещенні від Івана Хрестителя на Йордані, багатьох інших подіях і врешті-решт у нестерпних стражданнях на Голгофі та незаслуженій і принизливій смерті. Направлений Отцеві Небесному вигук Ісуса в апогеї мук мав статися, щоб виконався Закон і сповнилося проречене (Мт. 27:46). Своєю хресною смертю Він поніс наше прокляття, котре ми — люди — заробляємо власними гріхами й переступами (Гал. 3:10-13). Проголошене Ним у кульмінації Свого страждання засвідчило про звершення нашого спасіння й відкуплення (Ів. 19:30). Учинене Ним дало нам життя, зробивши нас, які прийняли Його вірою, дітьми Бога. Воно принесло надію на світлу вічність для людей, які дотепер її гостро потребують у будь-якому куточку світу (надто в Україні, що зранена війною).
Нагадуючи через причастя про визначальну для всього творіння смерть Ісуса Христа, щиро й осмислено дякуймо Господу за неї! Беручи хліб, впевнено проголошуймо, що Він є нашою найнеобхіднішою для життя духа поживою! Пʼючи вино, радісно пригадуймо, що свята кров Ісуса достатньо могутня, щоб омити нас від усякого гріха! Зрештою, не забуваймо, що через її пролиття ми стали Божими дітьми й отримали силу завжди поводитися відповідно цього статусу!