Чергове служіння, присвячене святкуванню 50-річчя, відвідали брати й сестри з церкви “Скинія”. Шановні гості, зокрема пастори й диякони, пригадували те дивовижне, що Бог колись учинив у їхньому житті, використовуючи Карʼєрну й особливо її соціальне служіння у 2000–2010. З їхніх уст також охоче злітали сердечні слова привітання для нашої церкви.
Славнозвісний гурт “Маханаїм”, історія якого розпочалась у 2008 на Карʼєрній, у сьогоднішньому богослужінні щиро та майстерно прославляв Господа авторськими піснями.
Старший пастор церкви “Скинія” Фатуллаєв Рустам Назимович благословив присутніх повчальним Словом. А ще він привітав нашу церкву й особливо подякував її пастору Миколі Володимировичу Каленику та його дружині Світлані Юріївні.
Не спокушайте Бога
Відповідаючи на спокусу диявола, Ісус процитував одну заповідь із Повт. 6:16: “Не спокушуй Господа Бога свого!” (Мт. 4:5-7). Її контекст сформувала подія, що трапилася з ізраїльтянами, коли ті після виходу з Єгипту прямували в Обіцяну Землю. Не маючи води та відчуваючи спрагу, зморені люди казали немудрі слова щодо Бога: “Чи є Господь серед нас, чи нема?” (Вх. 17:7). Ставлячи під питання присутність Яхве там із ними, вони випробовували Його.
Говорячи немов ізраїльтяни — чи є Господь у тій ситуації, у певній проблемі, у важких обставинах, у нашій країні під час війни?, — ми також спокушаємо Бога. Нам потрібно памʼятати, що Всевишній присутній у тому, що Він допускає на різних рівнях — від глобального до персонального. Задавати Богу запитання такого характеру — для нас неправильно та небезпечно. Натомість нам варто пригадувати ті періоди часу, події й обставини, в яких, обертаючись, ми виразно бачимо Його присутність і силу. Це потрібно робити надто тоді, коли важко розгледіти чи відчути Господа близьким і діяльним, як-от, у символічній пустелі без необхідних ресурсів, у хворобі й у сімейних труднощах.
У нашому житті, котре ми стараємося провадити відповідно Святого Письма, сатана хоче навʼязати нам згубну думку: Бог покинув нас і вже не з нами. Проте нам необхідно міцно триматися вірою за живі обітниці Творця та Спасителя (Соф. 3:17) й не сумніватись у Його вірності та всемогутності.
З іншого боку спокусник прагне підштовхнути нас до дій, учинків і рішень, якими ми можемо випробовувати Господа. Це він намагався зробити з Ісусом у пустині. На відміну від Сина Божого, Котрий не піддався спокусі, Самсон неодноразово повторював одну помилку. Він, як назорей (Сд. 13:7), спокусив Бога, коли доторкнувся до тіла мертвого лева, порушивши Його заповідь (Сд. 14:8-9, Числа 6). Цей переступ одразу не приніс у життя судді негативні наслідки. Тож він легковажно продовжував випробовувати Господа (Сд. 16:1, 4) та зрештою був наказаний. Отже, не повторюймо помилок Самсона. Поводьмось як Ісус Христос, проявляючи покору й пошану Богу та непохитно стоячи вірою на Писанні, щоб ніколи Його не спокушати ні словами, ні вчинками, ні рішеннями.

















