Довірмося Богу
1 Царів 17-19
Якось в Ізраїлі не було дощу три з половиною роки. Це призвело до трагедії (голоду та смерті) для людей, флори та фауни. Нещастя трапилось із причини відступлення народу на чолі з нечестивим царем Ахавом від Бога. Це, зокрема, проявлялось ідолопоклонством. Іноді люди своїми гріхами чи помилками спричиняють іншим і собі проблеми — Бог же створює чи допускає обставини, щоб навернути їх до себе. Проте, не все погане — це покарання від Господа (Йов доведе). Пророк Ілля переживав свої труднощі й у них навчався довіряти Богу. Спочатку його годував Господь, орудуючи круками. Невдовзі, виявляючи Йому довіру та покору, пророку довелося піти до бідної вдови, чиї запаси вже вичерпувались, а не до заможного дому. Нам потрібно сприйняти з вірою Боже слово навіть якщо воно здається неможливим, адже Він є всемогутнім.
Згодом Ілля, слідуючи волі Господа та зібравши людей Ізраїля на гору Кармел, запропонував їм обрати між Богом і Ваалом когось одного для служіння й поклоніння. Для них уже прийшла пора припинити скакати на двох галузках. Того дня на горі були приготовані дві жертви. Проте, лиш одну пожер вогонь із неба. Чоловік, який довірявся Всевишньому та чия молитва віри була почута, показав Ізраїлю, що Господь — єдиний живий Бог. Після того, як Всемогутній використав Іллю, щоб вказати людям на їх відступлення та посприяти їхньому наверненню до Себе, почувши про загрозливу присягу від Єзавель, нечестивої дружини царя, пророк піддався негативному впливу страху та відчаю. Він утік у пустиню та просив собі смерті. Проте, Бог був із ним, нагодував і зміцнив його через Ангела, привів до гори Хорив, проговорив тихим лагідним голосом і доручив декілька завдань.
Цього важкого часу перед усіма стоять виклики. Ми, християни, маємо догоджати Господу та залишитися вірними Йому в будь-яких обставинах, як Ілля. Бог же не покине нас навіть у голоді, страху чи розпачу та допомагатиме служити й виконати все доручене Ним. Отже, довіряймося Йому завжди!
Денне богослужіння
