Зосередьмося на Христі
Дії 17:28, Римлян 8:31, 35-39
Знаходячись у Церкві, можна звертати увагу на людей, атмосферу й інше. Проте, перш за все потрібно зосередитися на Христі, в чиє імʼя ми зібрані, налаштувати своє серце та послухати, що Він говоритиме нам. У житті ми порою тримаємо погляд на другорядному, яке часто перешкоджає бачити Спасителя. Тому, нам доцільно періодично зупинятися, переглядати власне життя, знову наводити фокус на Сина Божого та шукати Його. Він же дає змогу найти Себе, наприклад у зібранні святих.
Ми схильні відвертати погляд від Ісуса Христа та зосереджуватися на тому, що забирає мир у серці, зокрема на проблемах, яких у сьогоденні вистачає. Втім, яке б життя не було (добре та спокійне чи переповнене труднощами) вірянам важливо розуміти, що вони живуть Ісусом (Дії 17:28). Він є нашим Богом і Спасителем. Ми знаходимось у Його міцних руках.
На землі людина зустрічається з осудженням. Її можуть у чомусь звинувачувати, як заслужено, так і безпідставно. Сатана повсякчас осуджує людей, щоб забрати відвагу та зменшити віру. Відчуваючи тиск звинувачення й осуду, погляньмо на Бога, бо Він — ”Той, Хто оправдує” (Римлян 8:31-33). Згрішивши та провинившись, у покаянні будьмо щирими з Ісусом Христом. У Домі Молитви Він є між нами. Використовуймо чудову нагоду віднайти спільність із Ним, отримавши виправдання від Нього.
Читаючи підбадьорення від апостола Павла, памʼятаймо — ніщо ”не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі!” (Римлян 8:35-39). Хай завжди, незалежно від обставин і різних періодів у житті, наш погляд зосереджується на Спасителі, бо ми названі Ним Його дітьми. Тримаючись Ісуса Христа постійно, можливо показати іншим — є Той, від любові Якого ніщо не в силі відлучити!
Денне богослужіння
Часто ми знаходимося в полоні своїх думок, намірів, бажань. Вони можуть бути як духовними, так і тілесними. Щоб їх відрізняти, важливо бути керованим Божим Духом. Одного разу пастухи почули такі слова: «ось вам знак: ви знайдете Немовля…» Бог посилає людям певні знаки на шляху, інколи Він в чомусь зупиняє, а, можливо, навпаки - до чогось спонукує. Тому, важливо придивлятися до Божих цілей, пізнавати Його наміри відносно себе. І хоча Божий план не завжди буде приємний для нас, Він бажає змінювати наше серце.
Перечитуючи Писання, ми дивимося на Йосипа, який також мав плани. Він був благословенням для свого батька. Але раптово все змінилося в його житті. Полон, рабство, і коли пройшло багато років, Йосип скаже: "Отож, не ви послали мене сюди, а Бог".
Коли Давид босоніж бігав по скелях, коли він ховався від свого улюбленого сина Авесалома, хіба в нього не було багато питань, хіба він не казав: я думав, що це буде мій наслідник? Але прийшов час і Давид сказав: «Благо мені, що я постраждав, аби таким чином зрозуміти Твої веління!» Псалом 119:71.
Дуже важливо бачити Божі плани в нашому житті. Інколи Він допускає руйнування наших планів, адже Він знає наш завтрашній день. Тож, нехай Господь допоможе розуміти Його волю, і ставити правильні цілі на своє майбутнє.
