Несправні гальма
Більшість водіїв знають, яке велике значення мають гальма в авто. Без них взагалі неможливо спуститися згори. В інакшому випадку постраждають невинні люди. Саме справні гальма рятують життя. В уривку з Галатів 5:22 перелічені якості плоду Духа Святого, серед яких є здержливість. На сторінках Святого Письма ми знаходимо багато прикладів того, як люди, не маючи стриманості, робили великі помилки. Саме здержливість — це та риса нашого характеру, над якою треба працювати, зрощуючи плід духа.
У 2-му розділі книги Царів оповідається про Єлисея, коли той ішов у Бет-Ел. Якогось моменту його оточила юрба дітей. Вони почали кричати пророку: ”Йди, лисий! Йди, лисий!”. І далі розповідається, що він оглянувся, подивився на них і прокляв їх. Опісля з лісу вийшли ведмедиці та розшматували дітей. Цю подію важко коментувати чи пояснити. Проте, факт очевидний: у пророка з’явились елементарні людські емоції. Він більше не міг стриматись, отже дещо сказав в адресу тих дітей. А Бог заступився за Єлисея, про що ми читаємо вище.
Головний герой іншої біблійної історії з 32-го розділу книги Вихід знаходився 40 днів на горі Сінай у пості та молитві й у глибокому смиренні. Повертаючись, Мойсей побачив ”бичка й хороводи” — люди вихваляли ”свого бога”. В душі найсмиреннішого, найлагіднішого чоловіка щось стиснулося, він запалився гнівом і кинув зроблені самим Богом скрижалі зі своїх рук, розтрощивши їх. Ось до чого призводить сплеск негативних емоцій! Імовірно, Мойсей думав: ”Навіщо я стільки молився за цей народ? Для чого їм ці заповіді? Вони не їм потрібні!”. Пізніше йому довелося самотужки зробити дві кам’яні таблиці, після чого Бог викарбував слова на них.
У Луки 9:51-56 розповідається про ще один нестриманий прояв людських емоцій. Учні не встигали дійти до Єрусалиму. Тому, проходячи самарійське село, вони просилися переночувати. Втім, їх не прийняли. Побачивши це, Яків та Іван сказали: ”Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх?”. Однак, Ісус докорив учням, говорячи: ”ви не знаєте якого ви духа”.
- Християни повинні стримувати свого язика (Пс. 39:2). Здержливий у своїх словах — розсудливий. Необережне слово нерідко запалювало сварку, що була подібна прориву води та породжувала ворожнеча. Ми маємо пильнувати за своїми устами, стежачи за тоном і манерою сказаного.
- Християни повинні стримувати свої тілесні пожадливості (Якова 3:2, Луки 21:34). Згідно з 1 Івана 2:16, ”все, що у світі це: пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість”. Щодо пожадливості очей: є те, від чого, на жаль, важко відвести свій погляд. Воно руйнує душу та призводить до краху сім’ї. Це те, коли людина дивиться на розпусту. Від неї необхідно втікати, відповідно волі Бога. Надто часто саме погляд очей веде до краху (Єва подивилася на плід, Ахан —на золото, Діна — на людей іншої землі, Давид — на жінку, що купалася). Стримуймо свої пожадливості!
- Християни повинні контролювати свої думки. Наш духовний світогляд формується від того, що ми бачимо та слухаємо. Тож апостол закликав підперезати стегна нашого розуму (1 Петра 1:16). Це може значити підкорити свої думки на послух Христу (2 Коринтян 10:5). Християнин насправді такий, який він є в думках. Давид просив у Господа, щоб Він пізнав його думки, бо бажав, щоб ті були до вподоби Всевишньому. Наша голова — коштовна скринька. Думки людського серця — це глибокі води, але розумна людина вміє їх вичерпувати.
Тому, зважаючи на наведені приклади, зауважмо, що християнин має ”гальмувати”, тобто стримувати свої емоції, слова й думки. Це те, що безпосередньо впливає на наше життя. Ісус був тихий і серцем покірний. Отже, Він бажає, щоб ми ставали подібні Йому.
Денне богослужіння
