Помилки
Кожна людина припускалася помилок. Одні вже забулись, а про інші ми шкодуємо. Помилки неодмінно присутні під час освітнього процесу, втім їх потрібно виправляти. Ми навчаємося в Ісуса Христа. Тому, нам потрібно зважати на Його виправлення та не помилятися знову.
Людина має право вибору. Неналежне користування цією перевагою часто спричиняє помилки. Деякі з них коштують грошей, здоров'я та навіть життя. Здебільшого ми помиляємося через обмежену інформацію (не володіємо всіма відомостями — Мр. 12:24), хибні переконання, яких міцно тримаємося, вплив емоцій (обурення, страху, смутку, радості) й оточення (людей, які є для нас авторитетом).
Певні обставини, в які потрапляє людина, наштовхують її до несвідомих помилок. Тоді воно нерідко може сказати чи зробити те, що їй невластиво за звичайних умов, як це трапилося з Петром, який одного разу відрікся від Ісуса (Мт. 26:69-75). Нам варто берегтися гарячкуватості (поспішності), щоб уникати несвідомих помилок. Отже, потрібно зупинитися, прийняти правильне рішення й опісля діяти, надто в доленосних ситуаціях.
Свідомі помилки — результат нашого свідомого вибору. Ми їх робимо навмисно, хоча після того можемо настоювати на протилежному (Екл. 5:5). За свідому помилку, допущену князями Ізраїля, народу довелося ходити по пустелі 40 років (Числа 13, 14). Не будьмо подібними до тих людей!
Найбільша помилка християн — пасивність. Ідеться про те, коли людина прийняла Господа, покликавши до Нього (Рим. 10:13), однак опісля вона не дбає про власний духовний стан, не служить, не змінюється в образ Христа, тобто не підтверджує свою віру ділами (Як. 2:14-26). Хай Бог допоможе нам уникнути того чи виправити те, якщо воно присутнє.
Для того, щоб не наступати на ті самі граблі потрібно визнати свою помилку, розкаятися (перепросити в того, проти кого провинився — в Бога та людини) та реабілітуватися (перебувати в Писанні й у молитві; це попередить майбутні — часто повторні — неправильні рішення й дасть сили поводитися мудро й обачно).
Денне богослужіння
