Ранкове богослужіння
Основною частиною сьогоднішнього богослужіння було – Причастя. Спомин смерті та страждань нашого Господа Ісуса Христа за всіх християн.
А також сьогодні розбирали тему «Мир».
Ми знаємо, що Ісус Христос є Дорога, Істина і Життя. Дорога — це завжди рух і дистанція. Вона починається не з великих звершень, а з бажання серця і першого кроку. Але щоб крок зробити, Бог часто допускає пустелю — місце, де зникають опори, де не працюють людські сили, і де залишається тільки довіра. Саме там народжується терпіння, бо терплять не там, де подобається, а там, де важко.
І тут постає питання: чи завжди потрібно боротися з обставинами, чи інколи варто смиритися і дочекатися волі Божої? Господь навчає нас порядку, як землероба — що і коли сіяти. Він наставляє не для знищення, а для плоду. Віра приходить від слухання, тому Бог знову і знову каже: «Прихиліть вухо ваше». Бо сліпий упаде в яму, а той, хто слухає, буде йти дорогою життя. Те, що ти чуєш від Бога, перебуває повіки.
Шлях до Отця проходить через хрест. Іншої дороги Христос не показав. Через хрест Він увійшов у славу, і цим самим шляхом веде Свою Церкву. Ми живемо напередодні вічності, де жнива — це кінець віку. І все, що Бог робить у нашому житті, — не марно: ні пустеля, ні терпіння, ні тиша. Бо Бог збирає не полову, а зерно. І блаженний той, хто, пройшовши все, залишиться зерном для Його житниці.
