"Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім." Євангеліє від Луки 2:10
Ця велика радість пов’язана з народженням Спасителя – Христа Господа, який прийшов для всього людства. І хоча її могли сприймати як звістку лише для ізраїльського народу, Ангел наголосив, що це радість для всіх людей. Кожен із нас має усвідомити: ця радість стосується особисто кожного, вона є даром від Бога.
У світі багато причин для радості – від великих до найменших моментів, як це було з Йоною, який зрадів простому кущу. Проте справжня велика радість, про яку звістив Ангел, виходить за межі зовнішніх обставин. Вона не залежить від багатства чи бідності, успіху чи труднощів, а дарується Богом через єднання з Ним.
Апостол Павло закликає нас: "Завжди радійте!" (1 Сол. 5:16), а Яків додає: "Вважайте за велику радість, коли впадаєте в різні випробування" (Як. 1:2). Це звучить незвично, адже важко радіти у часи смутку чи болю. Проте ця радість – не показна посмішка чи ілюзія щастя. Вона виникає від усвідомлення, що Бог поруч і Його любов не залишає нас навіть у найважчі моменти.
Радість, яку дарує Господь, виходить за межі нашого земного життя. Вона приходить тоді, коли ми відкриваємо серце для Нього, шукаємо спілкування з Ним і приймаємо Його любов. Якщо ми не бачимо радості у своєму житті, це знак звернутися до Бога, віддати Йому свої тривоги та знайти мир у Його присутності.
Коли нам важко і здається, що немає причин для радості, потрібно пам'ятати, що Бог є люблячим. Його любов не залежить від того, чи ми були досконалими чи помилялися. Ця любов — джерело миру й радості для нашого серця. Саме тому радість Різдва повинна не лише жити в наших серцях, а й проявлятися у наших словах, вчинках і посмішках. Нехай вона наповнює нас і допомагає ділитися Божою любов’ю з іншими.
























