Йому можна вірити
На початку Свого служіння після проведеної в молитві ночі Ісус обрав учнів. Переважно це були прості люди, котрим довелося покинути свою роботу, змінити стиль життя й довіритись Учителеві. За три роки вони стали дуже близькими до Христа, полюбивши Його. Учні бачили багато чудес і чули чимало корисного з уст Ісуса. Отримавши від Нього владу, вони робили неймовірне (зціляли хворих, виганяли демонів). Учні зрозуміли, що слово Христа має силу, Його наука значно краща за те, чого навчали книжники та фарисеї. За тривалу пору слідування за Ним вони збагнули, що ціна (полишення звичного способу життя, домів і діяльності) того виправдила себе.
Прийшли дні, коли Христа взяли, засудили та розпʼяли. Хоч учні раніше тричі чули від Ісуса про ці страшні події, що чекали Його, повністю зрозуміти те їм не вдавалося. Тому, вони не виявилися готовими до смерті свого Вчителя, котрому повірили. Тож їхні мрії та сподівання розбилися за дуже короткий час. Здавалося, віра в Ісуса Христа виявилася даремною. Вони не знали що їм діяти. Проте після воскресіння Христос узявся за відродження та зміцнення їхньої віри. Переживши чудо під час риболовлі, вони впізнали Господа в чоловікові на березі, що порадив закинути сіті праворуч від човна (Ів. 21:1-7). Того ранку учні споживали з Ісусом хліб і рибу, а Петро мав особливу розмову з Ним, якої гостро потребував. Іншого разу [ще до наведеної вище події] Христос явився одинадцятьом і допоміг одному з них [Хомі] повірити в Його воскресіння (20:24-26).
Проходячи випробування, порою християни почуваються подібно Господнім учням, які переживали втрату Вчителя та переосмислювали свої переконання. Буває ми бачимо безвихідь і не знаємо, що далі робити. Наші сили вичерпуються, надія згасає, віра слабне. Нам хочеться побачити Христа через якесь чудо, відчутне покращення ситуації, бажане розвʼязання проблеми, довгоочікувану відповідь, явне зменшення напруги, припинення страждання тощо. Для такого випадку ми знаходимо в Писанні чудову настанову від апостола, котрий ласкою Милосердного відновився після відречення від Ісуса: “Отож ті, хто страждають з волі Божої, мусять і надалі творити добро і покластися на волю Творця, Якому можна вірити.” (1 Пт. 4:19 UMT). Нам варто памʼятати, що Господні слова правдиві та здійсненні, а Його воля — найкраща. Тому, продовжуймо вірити, навіть і не бачачи бажаного, й надалі робімо те, до чого покликані. Добро від Бога чекає нас і на землі, й у вічності. Слідуймо з наполегливістю за Христом аж до славної мети, бо Йому можна вірити.
Вечірнє богослужіння
