Різдво Христове є таємницею Божої близькості до людини, бо, як свідчить Писання, «Слово стало тілом і перебувало між нами» (Ів. 1:14). Бог не залишився далеким, але через народження Свого Сина зійшов у людську реальність, ставши близьким кожному. «Бо так полюбив Бог світ, що дав Сина Свого Єдинородного» (Ів. 3:16), аби Він був з нами в наших потребах, болях і надіях, приніс світло, утіху та спасіння.
Народження Ісуса Христа сталося в часи тривоги й небезпеки, проте ні людська влада, ні страх не змогли зупинити Божого задуму. Євангеліє говорить: «Ірод стривожився, і з ним увесь Єрусалим» (Мт. 2:3), але водночас «Господь явився в сні» і вів Своїх слуг, щоб охоронити Дитя (пор. Мт. 2:13). Так збувалося написане: «Я з Єгипту покликав Сина Свого» (Мт. 2:15), бо Божий план звершується, незважаючи на будь-які обставини.
І сьогодні Різдво залишається звісткою надії для кожного часу, навіть у скорботі й випробуваннях. Бо з нами є Той, про Кого сказано: «І назвуть Йому ім’я Еммануїл, що означає: з нами Бог» (Мт. 1:23). Світло Христове не гасне, адже «світло в темряві світить, і темрява не обгорнула його» (Ів. 1:5). Нехай же ця різдвяна істина укріпляє нашу віру й дає нам надію на здійснення Божої волі в нашому житті.
