У посланні Апостола Павла до галатів ми можемо побачити конкретну волю Божу для себе: «Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!» Головний акцент у цьому тексті зосереджено саме на служінні з любов’ю. «Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе! Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного!» (Галатів 5:14,15). Ця істина стосується людей, з якими ми щоденно зустрічаємось, але в більшій мірі це направлено на відносини в Церкві.
Коли людина зростає духовно, її серце стає розширеним і вона стає здатною сприймати інших з усіма їхніми недоліками. В дитячому віці траплялося, коли бавлячись, ставили «під ніжку». Проте, нажаль, ця звичка у когось переростала в доросле життя. І коли такі люди бажали чогось досягти, вони це робили за рахунок інших. Важливо усвідомити, що через наші дії або бездіяльність наш ближній може плакати. Йому боляче не фізично, а морально. Нехай слова «гризете та їсте один одного» не стосуються нас!
Якщо ти у своєму житті робив боляче іншим людям, але покаявся, не кори себе, Господь прощає. Звісно, якщо провинився перед кимось, завжди легше просити прощення у Бога, а не конкретно у цієї людини. Проте, Слово Боже закликає нас миритись з ближнім особисто.
Денне богослужіння
