СлужінняПричастя

Ранкове богослужіння

Микола Каленик
Ісус навчав учнів, як потрібно відноситись до Бога і один до одного. Ці стосунки впливають на наше майбутнє і внутрішній стан.

«Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх…» (від Луки 22:28)

Ісус звернув увагу, що учні всюди перебували з Ним, і те, що переживав Син Божий, переживали і учні. Ісус був так само в тілі і розділяв з учнями і спокуси, і випробування. Господа хотіли і царем поставити, і вбити, і обзивали різними словами, і успіх був, і були люди, які хотіли Його приниження. В житті кожного є ті, що хвалять, і ті, що злословлять.

Христос, навчаючи учнів, розділяв з ними Свою місію, відкриваючи їм волю Отця. Він розламав хліб, роздавши, омив кожному ноги, розділив усе, що міг, між ними, будучи в тілі, але не дозволив нікому з них розділити Його смерть. Бо цю чашу Він мав випити Сам. Учні стали безсильними розділити те, що взяв на Себе Син Божий.

«…щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“» (від Луки 22:30)

Таку обітницю лишив Ісус. Але є диявол, який не бажає спільності людей з Богом.

«І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“ А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в’язниці й на смерть!“ Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“» (від Луки 22:31-34)

Христос показував учням, що сатана буде намагатись звести їх з правильної дороги. Але він є обмеженим і без дозволу Бога немає доступу до людини.

Пшеницю перевіюють, щоб вона була придатна для вживання. Були часи, коли християнам жилось непросто, і в церкві лишались тільки вірні, які готові були за Христа платити велику ціну, навіть віддавати своє життя. Протягом історії не раз «перевіювали» дітей Божих. Задача сіяча посіяти зерно так, щоб між ним була відстань, для того щоб зернина дала врожай. Таке порівняння привів Ісус. Ми були посіяні, як пшениця, не могли збиратись разом через пандемію. Сатана буде переслідувати ціль заборонити зібрання віруючих людей, віддалити їх і розмежувати.

Коли людина без вимушених обставин не відвідує церкву – вона в спокусі, і диявол досягнув своєї цілі. Нам потрібно прикладати зусилля, щоб диявол не міг впливати на нас. Ті самі обставини можуть і віддалити від Господа, і навпаки приблизити. Все залежить від тебе. Проаналізуй своє життя: як вплинув карантин на тебе?

Ісус є нашим Ходатаєм, але без наших зусиль Він не може заступатись. Ми повинні нести відповідальність за свої дії. Ще не пізно змінитись. Сатана буде діяти, але наша сила в Бозі. Він знає наші потреби і випробування. Якщо ти маєш бажання звертатись до Бога і робиш це вчасно, Він буде заступатись за тебе. Ті випробовування і спокуси, які приходять в наше життя, не мають зменшити нашу віру. Вона міцнішає в труднощах. Обставини, в яких ми зараз перебуваємо, можуть позитивно вплинути на наш духовний рівень, якщо ми будемо мудро використовувати свій час.

Віруючі люди потребують перебування в спільності. Разом служити і славити Господа, разом трудитися і виконувати волю Божу є природа християнства. Єдність, однодушність є закономірність для духовного зростання Тіла Христового.

«Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступитись» (до Євреїв 7:25)

Ісус – наш Первосвященик. Він спасає і сьогодні тих, хто приходить до Отця через Нього. Він за тебе вмер і віддав життя, викупив твій гріх, щоб ти мав вічне життя.

«Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́, що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе» (до Євреїв 7:26-27)

СЛУХАТИ проповідь Чому навчав Ісус своїх учнів перед стражданнями

В’ячеслав Захарчук
В’ячеслав Захарчук

СЛУХАТИ проповідь Кров Ісуса була пролита реально

Гурт
Гурт

СЛУХАТИ пісню Господи, до Тебе зір підношу я

СЛУХАТИ пісню Дни прошли о снова собрались друзья

Відео ранкового богослужіння

Денне богослужіння

Павло Поступайло
Павло Поступайло

СЛУХАТИ проповідь Важливо пильнувати над своїми думками

Ярослав Поступайло
Ярослав Поступайло

СЛУХАТИ проповідь Думки з останньої вечері Ісуса перед стражданнями

Гурт
Гурт

СЛУХАТИ пісню Я вірю в безсмертя душі

СЛУХАТИ пісню В світі багато доріг

Відео денного богослужіння

Вечірнє богослужіння

Віктор Шевчук
Віктор Шевчук

СЛУХАТИ проповідь Церква це люди, які моляться

Тетяна Красьоха
Тетяна Красьоха

Читати вірш Как нужен Бог тому кто в Бога верит – Тетяна Красьоха

Как нужен Бог тому, кто в Бога верит,
Как нужен Бог, незнающим Его!
Никто нужды той в Боге не измерит,-
Мы все во всём зависим от Него.
Бог нужен, нужен каждому на свете,
Среди всех этих хлопотных дорог:
Когда в беду попали наши дети,
Когда болезнь внезапно сбила с ног.
Бог нужен в море, если там несчастье,
И помощь ниоткуда не придёт…
Бог нужен в воздухе, когда ненастье,
И потерял с землёю связь пилот.
Когда твой друг в горах завис над бездной,
А ты не можешь там ему помочь.
Когда попытки выжить бесполезны,-
Метёт пурга, а впереди вся ночь…
Бог нужен, когда шахту затопило,
А там твой самый близкий человек.
Бог нужен, когда старость наступила,
И вдруг заметил, как короток век…
Бог нужен, когда хлеб в полях сгорает,
А долгожданного дождя всё нет.
Когда тревога на душе терзает,
А неизвестность всё не шлёт ответ.
Бог нужен людям в трудную минуту,
Когда надежды в горе нет другой,
Соломинкой той видится кому-то
Бог, когда дно уходит под ногой.
И сколько раз летело в Небо эхом:
О Боже, если Ты на свете есть…
Свидетельств много собралось об этом-
Ответов Божьих никому не счесть.
Но иногда бывало слишком поздно,
Ведь Бог до этого так долго ждал;
И кто-то очень страшно, очень грозно
Своё неверье на земле пожал.
Бог долго терпит, ждёт, Бог всех нас любит,
Но есть долготерпению предел.
И шанс свой упустив, себя погубит
Тот, кто нуждаться в Боге не хотел.
Не надо ждать, когда камин остынет,
Когда цветы на холмик понесёшь,
Когда один окажешься в пустыне,
Когда отчаянье в тебе, как нож.
Так хочется, чтобы к Богу приходили
Не потому, что грянула беда,
А потому, что Бога полюбили,
Что власть Его признали навсегда.
И хочется, чтоб все могли осмыслить,
Увидеть,перечувствовать,познать.
Как нужен Бог! Как милостив Всевышний!
Как хорошо Ему принадлежать!

СЛУХАТИ вірш Как нужен Бог тому кто в Бога верит

Роман Скарженець
Роман Скарженець

СЛУХАТИ проповідь Через кров Ісуса ми маємо очищення

Гурт
Гурт