СлужінняБогослужіння

Ранкове богослужіння

Ігор КуликУ шостому розділі книги Об‘явлення ми можемо спостерігати чотирьох вершників, що символізують неминучі страждання в цьому світі. Біди, які несуть собою вершники, війни, голод, хвороби, бідність приходять на людство постійно. І кожен, хто живе на землі, часто з ними стикається. Світ, по якому скачуть чотири вершники, дуже далекий від початкової Божої досконалості. Але суди Божі приведуть до того, що праведники успадкують такий світ, який з самого початку був запланований Богом. Так написано в Його Слові.

Як повинен вести себе християнин в складних екстремальних ситуаціях? Апостол Павло неодноразово потрапляв в такі ситуації і мав за своїми плечима величезний багаж досвіду поведінки в непередбачуваних ситуаціях.

“Від юдеїв п’ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного, тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській; у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́. Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́. Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся?” (2 до Коринтян 11:24-29)

“А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту. Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон. А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися. І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли. Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв’язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так. А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись, а третього дня корабельне знаря́ддя ми повикидали власно́руч. А коли довгі дні не з’являлось ні сонце, ні зо́рі, і буря чимала на нас напирала, то останню наді́ю ми втратили, щоб нам урятуватись. А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: „О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, — і обминули б були ці терпіння та шкоди. А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні о́дна душа з вас не згине, окрім корабля. Бо ночі цієї з’явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу́, та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“. Тому́ то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано. І ми мусимо наткнутись на о́стрів якійсь“. А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріяти́цькому морю, то десь коло пі́вночі стали доми́слюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі. І, запустивши оли́вницю, двадцять сяжнів знайшли. А від ‘їхавши трохи, запустити оли́вницю знову, — і знайшли сяжнів п’ятнадцять. І боявшись, щоб не натрапити нам на скеля́сті місця́, ми закинули чотири кі́тві з корми́, і благали, щоб настав день. А коли моряки намага́лись утекти́ з корабля́, і чо́вна спускали до моря, вдаючи́, ніби кі́тви закинути з носа хо́чуть, то сказав Павло сотникові й воякам: „Як вони в кораблі не зоста́нуться, то спасти́сь ви не зможете!“ Тоді вояки́ перерізали мо́тузи в чо́вна, і дали́ йому впасти. А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: „Чотирна́дцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши. Тому́ то благаю вас ї́жу прийняти, бо це на рятунок вам буде, — бо жодному з вас не спаде з голови й волоси́на!“ А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма́, і, поламавши, став їсти. Тоді всі підне́слись на дусі, і, стали поживу приймати. А всіх душ нас було в кораблі — двісті сімдесят шість. І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря. А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе зато́ку якусь там угледіли, що берега пла́ского мала, до якого й ви́рішили, як можна, приплисти́ з кораблем. Підняли тоді кі́тви, і повкидали до моря, і порозв’язували поворо́зки в стерна́, і вітри́ло мале за вітром поставили, — та й покерува́ли до берега. Та ось ми натра́пили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілко́му: ніс загруз й позоставсь нерухо́мий, а корма́ розбивалася силою хвиль. Вояки́ ж були змовилися повбивати в’язнів, щоб котри́йсь не поплив і не втік. Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній на́мір, і звелів усім тим, хто пли́вати вміє, щоб скакали та перші на берег вихо́дили, а інші — хто на до́шках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!” (Дії Апостолів 27:13-44)

Цей текст ілюструє чотири моменти в поведінці Павла в складній ситуації. Корабель виштовхнуло ураганом в відкрите море, і моряки втратили над ним контроль. Ми спокійні, коли ми можемо щось контролювати і планувати в своєму житті. Але ще тиждень тому світ не міг уявити, що прийде короновірус, пандемія, і так швидко все зміниться.

Намагаючись спасти корабель, моряки викидали вантаж, снасті. Стихія бушувала, не видно було ні сонця, ні зірок, втрачена можливість орієнтуватись. Моряки і пасажири впали в відчай. В таких ситуаціях перевіряється віра християнина. Лука говорить, що вони втратили надію на їхнє рятування. Він включив себе в число тих, хто піддався відчаю.

“…коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться. … Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“ (від Луки 21:26, 28)

Коли Санхерів прийшов і осадив укріплені місця, проти Єкезії піднялась вся сила темрями. Санхерів написав листа до пророка і вказав, що більш сильні інші народи впали перед ним. Що міг думати Єзекія, Павло?

Ми можемо спостерігати стрічку новин і розуміти, що десь є більш фінансово захищені, сильніші, з більшою армією. Але наша сила в Бозі. Наша сила не в силі волосся, як в Самсона. Ми слабкі, але сильний наш Бог. І коли ми свою слабкість зв‘язуємо з Його силою, підіймаємо очі до гори, то встоємо. Надія оживає знову, коли віруючі починають підбадьорювати і підтримувати один одного, як Павло.

Перша річ, яку він зробив, – говорив слово натхнення. Господь був з Павлом на кораблі і в бурхливому морі. Сьогодні не вистачає нам слів підтримки замість того, щоб ділитись речами, які ще більше навіюють відчай у наші серця. Павло не раз переживав у своєму житті те, що не міг контролювати, але він твердо вірив у свого Відкупителя.

По-друге, Павло дає гарні поради. Раніше він був лише одним з ув‘язнених, але в цих трудощах став лідером та духовним батьком. Корабельщики продовжували довіряти своїм інстинктам, а не словам Бога. Коли почало розвиднятись, апостол благав екіпаж прийняти їжу, наполягав і показав приклад. Як ми радимо один одному сьогодні? Гарні поради сьогодні – мити руки, берегтись, не впадаючи в крайність, бо знаємо, що наше життя довірене Йому.

По-третє, публічно визнавати Бога Спасителем і молитись. Павло перед усіма звершив молитву перед прийняттям їжі. За нами спостерігає світ, якому не має на що понадіятись і покластись. Але в нас є Господь – міцна Скеля.

Єзекія приніс лист Санхеріва в храм і прочитав його перед лицем Господнім. Павло та Сила співали в в‘язниці. В цей складний час ми повинні прославляти Бога, і Дух Божий буде наповняти наші серця і зміцнювати. Незважаючи на те що відбувається в світі, співаймо Господу. Він сильний обернути ситуацію, яка є сьогодні, в те, що принесе Йому Славу, і Царство Його ще більше пошириться.

Останнє – Павло до кінця зберігав холодну голову і здоровий глузд, бо твердо знав, в Кого повірив. І віра його виявилась недаремною, бо таким чином спаслись усі. Благословляючи Свого місіонера, Бог зберіг і інших. Труднощі зблизили їх.

Отож, підбадьорюймо один одного, даваймо гарні поради, співаймо пісні хвали, молімось всемогутньому Творцю, бережімо холодний розум і здоровий глузд. І Небесний Батько ніколи не залишить на призволяще.

СЛУХАТИ проповідь Як повинен вести себе християнин в складних екстремальних обставинах

Ярослав Поступайло
Ярослав Поступайло

СЛУХАТИ проповідь Ісус Христос є основою Церкви

Відео ранкового богослужіння

Вечірнє богослужіння

Павло Розумний
Павло Розумний

СЛУХАТИ проповідь Яка наш молитва?

Василь Мамчич
Василь Мамчич

СЛУХАТИ проповідь Церква має бути провідником та воїном для людей