Ранкове богослужіння

Подорож до Різдва почалась ще у книзі Буття, коли пролунав голос, що прийде час – і прийде на землю Спаситель. Цей час настав. Світ святкує Різдво, але є невелика відмінність, коли розмова йде про Різдво і про народження Спасителя.

«І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю. Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній. І всі йшли записатися, кожен у місто своє. Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового, щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́. І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити. І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них. А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою. Аж ось а́нгол Господній з’явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим, Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“. І ось ра́птом з’явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“ І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“. І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала. А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено. І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили. А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм. Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано» (від Луки 2:1-20)

Інколи здається, що Бог залишив і відступив, але саме свято Різдва дає нам впевненість в тому, що Бог нас любить. І ця біблійна історія говорить про чотири докази Божої любові, і що Він вірний Своєму Слову.

«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (від Івана 3:16)

«А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою. Аж ось а́нгол Господній з’явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим…» (від Луки 2:8-9)

Ангели – це Божі посланці, які виконують Його вказівки. Це службові духи, яким Бог наказав з‘явитись пастухам. Ця професія не дозволяла чітко дотримуватись всіх ритуальних речей, прописаних в законі Мойсея, таких як омиття рук і ніг. Тому пастухів зневажали і, на перший погляд, зовсім не ефективно довіряти їм розповсюдження цієї звістки. Навіть при великому бажанні пастухи не розповсюдили б цю звістку далі, ніж своє коло спілкування. Але чому ж ангели вибрали саме таких неавторитетних адресатів? Якщо ми любимо людину і хочемо зробити їй подарунок, ми робимо це без зайвого галасу. Так і ангели принесли подарунок тим людям, яких любив Бог. Бог не є Бог вчених, а Бог Авраама, Ісака і Якова.

«Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне…» (1 до Коринтян 1:26-27)

Якщо ми принижуємо бідних, ми зневажаємо Бога, якщо даємо бідним – даємо Богу. Він ототожнює Себе з обездоленими, бідними і пригніченими. Ми себе ототожнюємо з нашими основними заняттями. Господь говорить, що Він є Батько сиротам, Чоловік вдовам.

Не було жодної подібної культури та релігії, як ізраїльська. Всі «боги» інших культур підносили себе як вищий прошарок суспільства, порівнювали себе з царями. З‘явлення ангола пастухам на полі – простим людям – доказ Божої любові.

«Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (від Луки 2:11)

По-друге, Бог вказав людям на Того, Хто спасає від влади гріха. Сьогодні в світі нечасто лунають радісні новини, а якщо і так, то ця радість тимчасова. Але новина, яку звістив ангел, актуальна і досі для усіх людей. Немовля, назване всемогутнім Спасителем, повноцінно відповідало своєму титулу. Тільки Ісус міг спасти людство від великої біди, від влади гріха. Гріх призводить до двох жахливих наслідків. Перший – духовне рабство. Кожна людина вимушена жити заради чогось. І якщо це не Бог, то нею керує те, заради чого вона живе. Другий наслідок гріха – осудження. Людина не тільки страждає через гріх – вона винна в ньому. Всі згрішили і позбавлені слави Божої. На усьому людстві був борг, який потрібно було оплатити. Але Христос помер на хресті і оплатив цей борг за тих, хто прийняв Його як особистого Спасителя. Спасіння дає Господь, але вибір за людиною: чи прийняти його і чи відгукнутися на Божий заклик.

«І ось ра́птом з’явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“» (від Луки 2:13-14)

По-третє, Бог порадував простих людей чудовим ангельським славослів‘ям. І слова цієї пісні дійшли до нас. Наше поклоніння Богу повинно бути перш за все осмисленим. Спілкування з Богом досягається через віру, засновану не лише на емоціях, а на пізнанні Бога через Писання. Ми торкаємось до Бога тоді, коли осмислюємо і приходимо з вірою. В результаті цього в нас з‘являються глибокі почуття. І Божа благодать подарована для смиренних і для зламаних серцем. Це також Його прояв любові.

«Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано» (від Луки 2:20)

«І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала» (від Луки 2:16)

Пастухи почули про ту Добру Новину і виконують наказ ангела. Але спершу вони побачили Марію та Йосипа, а не Немовля, не одразу побачили головне. Це вказує на недосконалість людей. Але пастухи засвоїли важливий урок: вся слава належить Богу.

СЛУХАТИ проповідь Чотири докази Божої любові