Служіння

Ранкове богослужіння

29 вересня помісна церква святкувала Свято Жнив.


Ярослав Поступайло

Бог в усьому має свій порядок. І у нашому життя теж має бути лад. Господь дає для цього всі можливості і заохочує через Святе Писання.

«Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться» (Буття 8:22)

Бог піклується про нас. Він дав свою обітницю і склав Закон. Бог установив порядок днів і порядок сіяння. Христос теж сіяв Божу благодать і любов в серця людей. Він помер за наші гріхи і воскрес для нашого оправдання.  І Він жне плоди.

«Він через му́ки Своєї душі буде бачити плід, та й наси́титься. Справедливий, Мій Слуга, оправдає пізна́нням Своїм багатьох, і їхні гріхи́ понесе́» (Ісая 53:11)

Боже жниво не закінчується і зараз.

СЛУХАТИ проповідь Господь є Богом порядку

СЛУХАТИ проповідь Подяку складайте Богу за все

СЛУХАТИ пісню Вера, все чем живу я

СЛУХАТИ проповідь Завжди приносьмо Богові жертву хвали

СЛУХАТИ проповідь Сійте себе для Господа

СЛУХАТИ проповідь Будь женцем для Господа

СЛУХАТИ Вірші недільної школи на Свято Жнив

СЛУХАТИ Вірші недільної школи на День подяки

СЛУХАТИ пісню За тата і за маму я дякую Христу

СЛУХАТИ пісню Свято Жнив день нашої подяки

СЛУХАТИ пісню Богу співайте славу

Відео ранкового богослужіння

Вечірнє богослужіння

СЛУХАТИ проповідь За кого ви дякуєте?

Читати вірш Калейдоскоп життя – Анастасія Качинська

На нашому календарі буття,
Листочки відриваються щоденно.
Щодня коротшає стежиночка життя,
Та чи живем для Господа натхненно?
Чи кожен день наповнений твій храм сердечний
Вщент подячним фіміамом,
За все,що небо посилає нам,
Чи повнитьмя душа спокоєм й миром?
Як часто Бог твої подячні жертви
Приймає в небі з тайників душі,
Як часто з уст зривається молитва
Хвали й подяки за усе в житті?
Так хоче Бог,щоб ми за все подяку
Складали кожен день в своїм житті,
Щоб кожну мить свою хвалу й молитву
Несли Христу із глибини душі.
Бринить подяка,коли бачать очі,
Працюють руки,не мовчать уста.
А як же тим,хто сонечка не бачить?
Чиї уста скувала німота?
Бринить хвала,як ноги йдуть, де хочуть,
Здорове тіло і бадьорий дух.
А як же тим,котрі від болю плачуть
І сковані у панцирі недуг?
Бринить хвала,як чуєм спів пташинний,
Мелодію струмка і шум ріки.
А як же тим,хто вік свій лебединний
Провів в оточенні німої тишини?
Бринить хвала,як розум чистий,світлий,
Є здатність мислити,любити,берегти.
А що робити тому,хто безумний?
Як же йому сплести вінок хвали?
Бринить хвала,як дім твій повна чаша:
Тепло,достаток, зручності кругом.
А як же тим в кого згоріла хата
І все війна змива як помелом.
А як же тим,котрі під звук гармати
«Спаси Господь»-шепочуть в бліндажах,
А нам так важко на коліна стати
Й подякувать за спокій у містах і селах наших.
А як же тим,хто сина з плачем
Стрічає в цинковій труні.
А ти,як бачиш спить твоя дитина
Чи кажеш: «Боже,дякую Тобі!?»
Бринить хвала,та чи бринить мій друже,
Чи виривається із серця через край?
Чи просто ти сприймаєш все байдуже
І кажеш: «Боже,ще мені подай».
Ми,як належне від Спасителя приймаєм
Всі милості і всі його дари.
І дуже часто ,друзі,забуваєм
Віддать Йому, хоч крапельку хвали.
За кожну крихту,на столах багатих,
За кожен стукіт серця із грудей.
За те,що так отримуєм багато
Тепла й любові з батьківських очей.
Це все хвала,а є іще і жертва,
Коли крізь сльози дякуєм за все.
Повір,мій друже,що така молитва
Для Бога є цінніша над усе.
Коли в життя постукає хвороба,
Сердечна втрата душу розірве.
Й твоє життя-одні лише незгоди,
Скажи: «Мій Бог,я дякую Тобі за все!»
І забринить тоді твоя молитва,
Подячна жертва в полум‘ї згорить,
Це буде виграна для тебе битва
Хоча й сльоза на віях заблистить.
Подяки забагато не буває.
Складай її Царю Царів щодень!
Подячне серце на землі хто має,
Той в вічності співатиме пісень!!!

СЛУХАТИ вірш На нашому календарі буття

СЛУХАТИ пісня Нива вже дозріла і стоїть

СЛУХАТИ проповідь Дякуйте Богу за все

Читати вірш Осень – Паламарчук Ольга

Осень. Вечный художник разлил и разбрызгал все краски
И пестрит и кружится в глазах этот калейдоскоп.
Осень . В зеркале вот себя видит природа без маски
И земля отдает до последнего плод свой и сноп.
                         
Осень. Время раздумий и воспоминаний… Год почти позади.
Впереди рождество, новый год.
Осень. Время проверки пройденных путей и желаний,
Время вновь подытожить духовный приходи расход.
 
Осень. Сладкое, тихое, грустное  время,
Золотая пора листопадов и серых дождей,
Время сбора плодов там, где было посеяно семья,
От терновника, плевел, пшеницы, янтарный гроздей…
 
Осень. Время подумать о том, что жизнь наша – семья,
Что мы можем по ветру развеять ее наобум
Или в доброй земле совершить для нее погребенье,
Чтоб воскресла, исцелев в ее временном, нужном гробу.
 
Осень. Мысли о Боге, о жатве, о жизни и смерти…
О зерне, что по смерти приносит лишь много плода,
О Христе, что сказал: «На меня посмотрите и верьте,
Что без боли и жертвы не будет плодов!
 
Будет только бесцельность, бесплодность и будет бездарность.
 Урожай не тешит, не радует жизни итог.»
Осень. Хочешь Творцу принести благодарность?
Сей и жни так, чтоб жатвой твоею доволен был Бог!

СЛУХАТИ вірш Осень

СЛУХАТИ проповідь Духовний зміст Свята Жнив

Читати вірш Ми до Бога несли свою жертву хвали – Ковальчук Павло

Ми до Бога несли свою жертву хвали.
Нас багато було. До жертовника йшли,
Із піснями, з звучанням музичних знарядь
І чекали, як зійде на нас благодать.
Тільки якось не так. Тільки щось то не те,
Наче цвіт нетривалий, що день лиш цвіте.
Піднімалася радість, і падала знов
І лишалось скигління слабких молитов.
Але Господи мій! В чому справа? Скажи.
Сам мені говорив Ти: «Радій. Не тужи».
Сам казав Ти: «Нетреба овець і тельців».
Хочеш чути від мене хваління і спів.
І хвалю я і славлю, а серце болить.
І за мить починаю я знову тужить.
Загоряюсь і гасну. Горю й не горю.
Щось не те. Щось, напевно, не так я роблю.
І промовив до мене Господь: «Зупинись!
І Моїми очима на все подивись.
Ти за словом Моїм все обміряй і зваж.
Чи Мені і тобі цей потрібен вантаж?»
І дивлюся: іду до жертовника я
І тягну на мотузці худюще теля –
Одна шкіра і кості, на очці більмо,
Ще й до всього, на ногу кульгаве воно.
За плечима у торбі лежать калачі,
Не солоні, спечені на згірклій муці.
У сосуді на денці олії чуть-чуть.
Ні полить калачі, а ні навіть вмокнуть.
Боже Мій! І це – я? Це ж справжнісінький жах.
Це несу я Тобі у хвалі і псалмах?
– Це несеш ти Мені в тих численних словах,
Що родились не в серці, а тільки в устах.
Це кульгаве служіння. Це форма, не зміст.
Це топтання на місці, де мав бути зріст.
Марнотратство часу. Марнотратство дарів.
Компроміси зі світом. І обмель плодів.
А коли ти буваєш упертим і злим –
І ще гірше, ведеш не теля, а козла.
То ж чи можу Я жертву подібну прийнять,
Щоб до тебе вернуть у стократ благодать?
Ти ж візьми досконале, що в серці твоїм.
Що найкраще, безвадне веди Мені в Дім.
Не в кричанні гучнім, мов ваалів пророк,
А в святім трепетанні, бо знаєш, хто Бог.
Ти його відгодуй в милосерді дарів.
У любові спликай, щоб вогонь твій горів.
Хай постійна молитва твою жертву зростить
І нічого лихе хай її не гірчить.
Якщо час віддаєш – не обривки часу.
Як себе віддаєш – не частково, а всього
Щоби жертва помітна була й віддаля
І скакала вперед, мов те сите теля.
О, якщо ти такого тельця приведеш
І Мені на жертовник його покладеш,
Буде спокій твердим, буде радості спів.
Буде більше дарів, буде більше плодів.
Нас багато було, до жертовника йшли,
Та кого за собою ми Богу вели?
То ж коли ще земна не закінчилась путь,
Чи не час на пасовисько нам повернуть

СЛУХАТИ вірш Ми до Бога несли свою жертву хвали

СЛУХАТИ проповідь Свій серед чужих

СЛУХАТИ пісню Иисус говорит я хлеб

СЛУХАТИ пісню Прославим мы Бога

СЛУХАТИ пісню Як дивлюся я на небо

Молодь церкви на Кар'єрній, 44

Відео вечірнього богослужіння