"Ісус же сказав їм: Будьте обережні та стережіться фарисейської та садукейської закваски. Вони ж роздумували над цим і казали, що не взяли хліба" Матвія 16:6-7.
Можна зауважити, що доволі багато разів, коли Ісус говорить певні слова, а Його не розуміють. У цих віршах також: Христос говорить про науку, а в учнів інша проблема - "хліба нема". В той час вони перепливали на інший берег Генісаретського озера, де жили язичники, чийого хліба євреї не споживали. Учні не знали, коли повернуться назад, тому хвилювалися: що нам їсти, адже у нас немає закваски? - ми або будемо голодні, або будемо їсти зерно, або доведеться "занечищуватись" язичницьким хлібом, і потім проходити всі обряди очищення. Але Христос мав на увазі зовсім інше, кажучи про про закваску фарисейську і саддукейську.
Часто чи через проповідь, чи через пісню Господь хоче донести нам серйозні речі, дати Своє Слово. Проте, у нас може бути своя турбота. Можна сидіти в домі молитви, а хвилюватися за інше. Це те, що було в учнів. У них було своє переживання. «... але турботи цього віку, омана багатства та інших бажань придушують Слово, і воно залишається безплідним.»
Марка 4:19 Можна настільки поринути у турботи, які заглушать Слово, і ми не дамо жодного плоду.
Взагалі, бути безтурботним для дорослої зрілої людини - це не ненормально. Завжди будуть турботи, питання: які? Можна турбуватись про повсякденні справи, турбуватись про те, що взагалі від нас не залежить, а можна турбуватись про Боже, про ближнього. Боже Слово говорить, щоб ми найперше дбали про Царство Боже, все інше - Він надасть.
«Якщо ж хто про своїх, а особливо про домашніх, не піклується, той зрікся віри і гірший за невіруючого» 1 Тимофія 5:8.
Є дві крайності - можна за все переживати, або плисти по течії, ні за що не хвилюватися. Бог кожному з нас дав певний об'єм відповідальності. Комусь менше доручив, комусь - більше. Є відповідальність за ті дари і таланти, які Господь кожному з нас дав - їх розвивати, зрощувати, помножувати.
Отже, якщо ми поринули в повсякденні наші турботи, ми можемо так і не почути, про що Господь нас попереджає, від чого, можливо, застерігає нас. Ми маємо бути дуже уважними, щоб наші проблеми не загорожували Боже Слово, якими б великими вони не були.









