Теплий християнин
Обʼявлення 3:14-22
Вода у природі може бути в трьох агрегатних станах — у рідкому, твердому та газоподібному. Дещо схоже притаманне християнину. Річ у тому, що він може знаходитись у трьох духовних станах — у гарячому, холодному й теплому. В останньому, найнебезпечнішому стані перебували християни Лаодикійської Церкви. Живучи в розташованому на торговельному шляху місті, вони мали багатство та вважали, що нічого не потребують. Однак, їхній духовний стан був жалюгідний. Господь бачив їх нужденними, мізерними, вбогими, сліпими та голими. Вони були для Нього наче тепла вода, яку хотілося виплюнути. Тому, бажаючи врятувати Лаодикійську Церкву від духовної смерті, Він докоряв їй і закликав її до покаяння.
Теплий стан християнина надзвичайно небезпечний. У ньому людина почувається комфортно та не збирається нічого змінювати, хоча гостро потребує цього. Теплий стан Ананії та Сапфіри проявився лицемірством і недовірою Богові. Вони намагалися показати себе гарячими (щедрими та відважними — в тому випадку) подібно решті, застосовуючи обман, і за те були покарані смертю (Дії 5:1-11). Схоже відбулося з Аханом, який, узявши закляте, порушив Господнє слово. Після того він, як і не покаявся, так і не покинув ізраїльського табору (Ісуса Навина 7). Пʼять дів, які проґавили прихід молодого, певно знаходилися також у теплому стані. Вони не потрапили на бажане весілля та залишилися навіки за замкненими дверима (Матвія 25:1-12).
Френсіс Чан яскраво змалював теплого християнина (https://www.bible.com/uk/reading-plans/1285-crazy-love-with-francis-chan/day/4). Ми не маємо бути такими. Тому, щоб уникнути неприємних наслідків теплоти та духовного краху, повсякчас аналізуймо свій внутрішній стан і завжди поліпшуймо його. Дозвольмо Богові запалювати нас і будьмо завжди гарячими для Нього, бо тільки цього Він очікує від кожного християнина!
Денне богослужіння
Продовжуючи розмірковувати на тему Адвенту, ми говоримо про надію, любов, мир і радість. Легко радіти, коли ми бачимо особливу роботу Бога в нашому житті. І не так просто радіти, коли на перший погляд немає очевидних причин для цього. А особливо, коли є щось, що пригнічує. Але Слово Боже закликає нас радіти в Господі при будь-яких обставинах. І наголошує: «Радійте в Господі завсіди».
В житті часто складаються такі обставини, коли хочеться нарікати. Ісус Христос вже все зробив для нашої радості! Господь подарував нам спасіння! Жертви Ісуса достатньо, щоб отримати оправдання. Нам даний Дух Святий! Проходячи випробування, Він потішає нас. Чи це не найбільші причини для радості?
Нехай наша радість не залежить від зовнішніх речей. Якщо ми перемістимо свій фокус на те, що Господь вже нам дав – спасіння, оправдання і примирення - це створить вдячне серце, яке породить непідробну радість!
