Твій час і твоя можливість
Надзвичайно мудрий чоловік якось казав: “У всьому під небом свій час і всякій справі своя пора…“ (Екл. 3:1-9). Вʼїзд Ісуса Христа в Єрусалим — особлива мить у Його житті й місії та в історії Ізраїля (Лк. 19:29-44). Тоді прийшла пора для хвалебної зустрічі людьми Сина Божого, Котрий вʼїжджав у місто на віслюку. Ще це був час відвідин Єрусалиму Господом. Але шкода, що люди цього не зрозуміли. Тому вони не прийняли Ісуса Сином Божим і не скористалися часом і можливістю. Це призвело до негативних наслідків для них. Згадана мить (як і подія, що тоді трапилась) є фрагментом у періоді, коли прийшла повнота часу для викуплення підзаконних і всиновлення Небесним Отцем тих, які приймуть вірою посланого Ним Ісуса Христа (Гал. 4:4-5). Розуміючи ту пору та Своє завдання, Божий Син використав усі можливості попри неймовірні зусилля, перешкоди та необхідність пожертвувати Собою.
У своєму періоді перебування на землі будь-яке покоління зустрічає певні виклики, та випробування. Завдання для кожної людини — розпізнати призначення часу (Божу волю для того), в якому вона живе, розгледіти можливості, котрі має, та належно використати те й інше. Висловлюючись інакше, дуже важливо дізнатися, що Господь хоче робити зараз у моєму житті, та підкоритися тому. Варто послухатися Бога немов Аврам (пізніше Авраам), який добровільно подався з місця свого перебування до невідомого краю, та рухатися туди, куди Він скеровує, й робити те, до чого закликає, попри незручності, нерозуміння чи незнання повного Його плану та задуму (Бт. 12:1-5). Подібно цьому чоловіку, котрий збагнув призначення того часу (підкоритися й віддатися Всемогутньому) та через якого благословилися всі народи, потрібно довірятися Господу, маючи впевненість у Ньому та віруючи в обіцянки, що проголошені Ним. Оскільки задум Премудрого досконалий і Він однозначно знає, що вчиняє, то Йому можна посвятити своє життя та залишатися вірним до кінця.
Правнук Авраама, либонь, одразу не розумів чому його торкалися неприємні та жахливі події. В результаті заздрості братів Йосип ледве не загинув і був проданий у неволю (Бт. 37). Тої скрутної пори він усвідомив бодай одне призначення того часу: перебувати з Господом і використовувати можливості (віддано служити своєму пану, сумлінно виконуючи доручені завдання, та розвивати подаровані здібності). Тож як наслідок у його житті був успіх. Але Йосип і тоді не знехтував значущістю присутності Бога, шануючи Його та зберігаючи вірність праведним принципам. І завдяки цьому він встояв у спокусі в домі Потіфара, справився з покладеною на нього владою й відповідальністю (другого по фараону) та милосердно повівся зі своїми братами. Міркуючи про Йосипа, памʼятаймо, що в нашому житті завжди пригідна пора бути з Господом і шанувати Його. Також уважаймо в усякому часі можливості, котрі Бог дає для нас — зосереджуватися на Ньому, поводитися праведно, навчатись і розвиватися, працювати та служити.
Біблія розповідає про багатьох інших осіб, які зустрілися зі своїми викликами й успішно справилися з тиском. Ось Естер, яка була царицею, збагнула, що настала пора скористатися високим статусом і нагодою, щоби спробувати врятувати її народ від жорстокого знищення. Хоч їй довелося ризикувати власним життям, вона вчинила правильно та відважно. Використання можливостей і розуміння часу послужило порятунку цілого народу. Можливо, прийде наша пора покласти на вівтар щось особливо цінне задля добра для когось. Віддаймось у руки Божі та хоробро робімо це.
Почувши глузування велетня, битися з яким боялись воїни з війська Саула, Давид усвідомив: ось його пора використати набуту майстерність. Пішовши на Ґоліята з однією пращею та камінцями, проте в Імʼя Господа Саваота, майбутній цар яскраво здобув епічну перемогу. Либонь, у нашому житті настала пора використати подаровані й розвинені таланти чи треновані вміння, для почесної справи, зокрема, для прославлення Бога, служіння Йому та допомоги тим, які потребують її. Впевнено та з добрими намірами робімо це з Господом.
Яке призначення часу, в якому наразі живу? Що мені потрібно робити саме тепер? Які маю можливості зараз? Як їх ефективно використати? Що Господь сьогодні від мене бажає? Яка моя місія від Нього в певному часі? До чого мене спонукують (у площині стосунків із Богом і з ближніми чи сфері духовного росту та служіння) певні події мого життя в теперішньому? Можливо, пора покаятись у чому та примиритися з Господом? А, либонь, я маю зібратися на силах і зробити крок віри? Може мені необхідно скористатися тим, що здається незначним, і з Божою поміччю здійснити велику справу? Ці та подібні запитання варто ставити собі та Господу регулярно й, отримавши відповіді, поводитися відповідно Його волі. Це допомагатиме зрозуміти призначення часу та використати подаровані можливості й одночасно готуватиме до прекрасної пори — зустрічі з Богом у вічності.
