Без крові нема життя
Ів. 6:53-56, Рим. 5:12, 6:23, 1 Птр. 1:18-19
У Північній Кароліні молода пара потрапила в ДТП. Чоловік отримав важкі травми й одразу був доставлений у реанімацію. Він гостро потребував операції на селезінці, що зазнала дуже серйозного пошкодження. Проте перед втручанням необхідно було провести переливання крові, від чого через власні переконання чоловік категорично відмовився. Тож у результаті він помер.
З тої трагедії можна винести висновок: без крові нема життя. Ми глибше розуміємо ці слова, коли пригадуємо страждання та смерть Ісуса Христа через участь у Видимій Заповіді. Хліб уособлює тіло Сина Божого, вино — Його кров, без пролиття котрої не було би прощення гріхів і відповідно вічного життя. Прабатько кожної людини, Адам, одного разу переступив Господнє слово. Ми, на жаль, успадкували його гріх і схильні до непослуху, неправди й іншого неправильного в очах досконалого Творця. Це робить нас відділеними від Бога, винними перед Ним і вартими справедливого покарання — смерті. Власні зусилля для самостійної перемоги над гріхом у собі завжди приречені на поразку. Тому, люди потребували викуплення від марного свого життя та жахливого присуду на вічну муку. Будь-якої кількості золота чи срібло не було достатньо для цього. Тільки дорогоцінна кров Ісуса Христа, як непорочного та чистого Агнця, змогла викупити та спасти людей, дати їм перемогу над гріхом і майбутнє воскресіння.
У спільності з нашим єдиним Господом і Спасителем, є життя, котре ми надзвичайно цінуємо, бо прийняли те вірою завдяки крові Христа. Пʼючи з чаші під час Видимої Заповіді, думаймо про це й опісля, — крокуючи як переможці непростою дорогою до світлої вічності з Богом, — не забуваймо!
Денне богослужіння
