| Ноябрь 2017 |
 |
| Новости - Архив новостей | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автор: Administrator | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 01.12.2017 00:00 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
5 ноября 2017 г. Утреннее богослужение Николай Каленик
Коли ми роздумуємо про смерть Господа Ісуса Христа, кожен із нас в певній мірі переживає страждання. Хто із вас ні разу не страждав у своєму житті? Страждання поділяються на фізичні та душевні. Душевні – це коли тіло немає ніякої вади, а в середині – біль. Які страждання важчі? У наших фізичних стражданнях нам допомагає медицина. Для того щоб ці страждання зменшити, працюють цілі індустрії. Щоб вилікуватися, ми використовуємо різні лікарські засоби. Щоб знайти ліки від певного захворювання, потріно дослідити його. Причиною душевних страждань може бути образа, обман, заподіяне комусь зло. Але наша душа без цих всіх причин вже була хворою. І це лише так звані віруси, які, потрапляючи в нашу душу, спричинюють страждання. Хто може вилікувати нас? При душевних стражданнях ми в молитві звертаємося до Господа. Щоб вилікуватися від цих страждань, ми повинні прощати. Гріх, який прийшов через Адама, приніс смерть. Від нього немає ніяких ліків. Ніякі філософські науки, релігійні обряди не можуть звільнити нас від гріха. Навіть для ізраїльського народу Господь дав заповіді, ритуали, обряди, які вони звершували в храмі для того, щоб покрити те, що людина мала в своєму житті. Але це не звільняло їх від гріха. Потрібно було знайти засіб, щоб зробити людину вільною від гріха. Як для моєї душі було знайдено ліки? Там, на вечері, Сам Ісус Христос розповів нам про Свої страждання, про те, що він помре. Це все для учнів було незрозуміло, але Ісус Христос розумів, що це було приготування ліків для спасіння людства. Сьогодні в світі пропонують різні дороги, які ведуть нас до зцілення. На основі Слова Божого ми знаходимо, що немає інших ліків, як тільки в Ісусі Христі. Ісус Христос перед Його смертю розповідав Своїм учням, як все це станеться, що Його залишать всі. Він буде зарахований до розбійників. «І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його. А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу. А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився, благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!… І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили. А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю… І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби… І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу! І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він! Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського? А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити? І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому. Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його. А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями… Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви… А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома» (Від Луки 22:39-54) Це початок страждань Ісуса Христа. Зійшовши на гору з учнями, Він молився. Він знав, що Йому потрібно буде пити цю чашу. Він покорявся Своєму Отцю, знаючи, що немає іншої дороги. Молячись, Ісус говорив учням, щоб не впасти у спокусу. Коли є страждання, найлегше всього знайти інший шлях. Але заради Христа і спасіння потрібно вибирати шлях страждань, пониження, невизнання, щоб залишитися переможцем над темрявою, над диявольським задумом! Ісус Христос перетерпів все до кінця, до смерті хресної, для того щоб вилікувати людську душу. «Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його… Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив… А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!» (Ісая 53:2-5) Це була повноцінна, досконала, свята жертва за наші гріхи. Погляньмо на Голгофу, на Того, Хто був розіпятий за нас, щоб прийшло зцілення для нашої душі. Коли Господь приходить у наше життя, то Він зцілює, звільняє його. І ти маєш майбутнє!
Дневное богослужение
Вечернее богослужение
Читать стих Ты дал мне жизнь и с нею все мне дал - Вера Мовчан
Читать стих Как хочется верить - Мирослава Пуйда
10 ноября 2017 г. - Встреча проповедников Василий Николаевич Войтович
В пятницу состоялась ежемесячная встреча проповедников церкви по улице Карьерная 44. На встречу был приглашен президент Евангельской Теологической Семинарии, миссионер Асамблей Бога Василий Николаевич Войтович. Василий Николаевич рассмотрел такую тему, как три вещи которые преследуют проповедника:
И три вещи как с этим бороться:
12 ноября 2017 г. Утреннее богослужение Андрей Купчак
Мы приходим в Дом молитвы для того, чтобы нам иметь духовное движение в нашей жизни, чтобы более приблизиться к Богу, чтобы больше понять то, что мы раньше не понимали, чтобы получить откровение, обличение. Если мы приходим к Богу с искренним сердцем, то мы не уйдём пустыми. «…силою Божией через веру соблюдаемых ко спасению, готовому открыться в последнее время. О сем радуйтесь, поскорбев теперь немного, если нужно, от различных искушений, дабы испытанная вера ваша оказалась драгоценнее гибнущего, хотя и огнем испытываемого золота, к похвале и чести и славе в явление Иисуса Христа, Которого, не видев, любите, и Которого доселе не видя, но веруя в Него, радуетесь радостью неизреченною и преславною, достигая наконец верою вашею спасения душ» (1 Петра 1:5-9) «Бога не видел никто никогда; Единородный Сын, сущий в недре Отчем, Он явил» (Иоанна 1:18) «Бога никто никогда не видел. Если мы любим друг друга, то Бог в нас пребывает, и любовь Его совершенна есть в нас. Что мы пребываем в Нем и Он в нас, узнаем из того, что Он дал нам от Духа Своего» (1 Иоанна 4:12,13) К Богу мы можем прийти только через Иисуса Христа! Бога никто никогда не видел. Как мы можем доказать существование Бога? Верующие в Бога люди говорят, что Он живёт у них в сердце. Неверующие люди могут, живя в этом мире, увидеть в своём сердце зло, зависть, грех. Неужели такой Бог? Зло в сердце человека – это результат отсутствия Бога. Мы живём верою! И благодаря тому, что мы, не видя, веруем и имеем надежду на Бога. «Для чего язычникам говорить: «где же Бог их»? Бог наш на небесах; творит все, что хочет. А их идолы — серебро и золото, дело рук человеческих» (Псалтирь 113:10-12) «Так Авраам поверил Богу, и это вменилось ему в праведность» (Галатам 3:6) «И поднял милоть Илии, упавшую с него, и пошел назад, и стал на берегу Иордана; и взял милоть Илии, упавшую с него, и ударил ею по воде, и сказал: где Господь, Бог Илии, — Он Самый? И ударил по воде, и она расступилась туда и сюда, и перешёл Елисей. И увидели его сыны пророков, которые в Иерихоне, издали, и сказали: опочил дух Илии на Елисея. И пошли навстречу ему, и поклонились ему до земли…» (4 Царств 2:13-15) «И сказали жители того города Елисею: вот, положение этого города хорошо, как видит господин мой; но вода нехороша и земля бесплодна. И сказал он: дайте мне новую чашу и положите туда соли. И дали ему. И вышел он к истоку воды, и бросил туда соли, и сказал: так говорит Господь: Я сделал воду сию здоровою, не будет от неё впредь ни смерти, ни бесплодия. И вода стала здоровою до сего дня, по слову Елисея, которое он сказал» (4 Царств 2:19-22) Господь подтверждает Своё существование Своими действиями. Не зря в законе, который даровал Бог Моисею, Он приказал не делать никакого изображения и не поклонятся ему. Бог не нуждается в том, чтобы подтверждать Своё существование Своим явлением. Он говорит слова, которые работают. Если он что-то обещал, то это исполняется. Он верен Своему слову! Жизнь наша должна быть доказательством существования Бога! «И сказал ей Илия: не бойся, пойди, сделай, что ты сказала; но прежде из этого сделай небольшой опреснок для меня и принеси мне; а для себя и для своего сына сделаешь после; ибо так говорит Господь Бог Израилев: мука в кадке не истощится, и масло в кувшине не убудет до того дня, когда Господь даст дождь на землю. И пошла она и сделала так, как сказал Илия; и кормилась она, и он, и дом ее несколько времени. Мука в кадке не истощалась, и масло в кувшине не убывало, по слову Господа, которое Он изрек чрез Илию» (3 Царств 17:13-16) Если мы полностью доверимся Богу, то увидим, как перед нами откроются двери и как Бог идёт впереди нас. Если мы не пойдём и не сделаем того, что Он говорит, то мы не получим обетования. Очень легко быть благочестивым, честным, когда ты богат и ни в чем не нуждаешься. Если мы уделяем для Бога своё время, то Он нас благословляет, потому что мы отдаём то ценное, что у нас есть: время, желания, сердце. «Итак языки суть знамение не для верующих, а для неверующих; пророчество же не для неверующих, а для верующих» (1 к Коринфянам 14:22) «Ибо всякий, кто призовёт имя Господне, спасётся. Но как призывать Того, в Кого не уверовали? как веровать в Того, о Ком не слыхали? как слышать без проповедующего? И как проповедовать, если не будут посланы? как написано: как прекрасны ноги благовествующих мир, благовествующих благое! Но не все послушались благовествования. Ибо Исаия говорит: Господи! кто поверил слышанному от нас? Итак вера от слышания, а слышание от слова Божия» (Римлянам 10:13-17) «Но когда ты взыщешь там Господа, Бога твоего, то найдёшь Его, если будешь искать Его всем сердцем твоим и всею душею твоею» (Второзаконие 4:29) «…и вышел он навстречу Асе и сказал ему: послушайте меня, Аса и весь Иуда и Вениамин: Господь с вами, когда вы с Ним; и если будете искать Его, Он будет найден вами; если же оставите Его, Он оставит вас» (2 Паралипоменон 15:2) Господь дарует великое обетование людям, которые живут на этой земле. Каждый имеет возможность прийти к Богу, услышать и познать Его. Люди перестали видеть Бога в окружающем мире. Но Бог наш на небесах и на земле, и творит все, что хочет. Для Него ничего не сокрыто и все возможно! Он везде! Нужно вопросить к Богу, и Он будет в твоём сердце и ответит тебе. Только это нужно делать с искренним сердцем, желая получить ответ от Бога. И тогда ты увидишь Его. Бог всегда подкрепит, выведет и ответит, наполнит Своей милостью и благодатью!
Дневное богослужение
Вечернее богослужение
Читать стих Як добре в світі з Богом жити - Паламарчук Ольга
19 ноября 2017 г. Утреннее богослужение Николай Каленик
«Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер» (Луки 19:11) Ісус Христос направлявся в Єрихон. Йому зустрівся Закхей, який багато мав у своєму житті. Але він не мав Господа. Він жив для себе. Коли він почув, що буде йти Христос, то виліз на дерево і зустрівся з Господом. Що сказав Закхей? «Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо. Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів. Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!» (Луки 19:8-10) Це передувало притчі. Ісус Христос побував в домі Закхея і спас цю грішну людину. Плоди покаяння одразу відбулися. Дехто думає: «Бог прийде в моє життя і звільнить мене від гріхів. Це процес». Краще одразу відмовитися від всякого гріха і жити свято. Коли людина відмовляється, вона бере цінності Божі і має радість, мир, праведність. Вона може служити Богу. Вона не служить двом панам. «Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись. І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся. Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем. І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув» (Луки 19:12-15) Це не було колективне заняття. Кожний отримав по міні, вагою в шістсот грамів срібла. Відправляючись, господар дав своє у користування іншим людям. Він дав своє людям, які ненавиділи його. Нібито це нерозумно…. Бувають такі нерозумні речі, які змінюють людей. Коли довіряєш людині, якій ніколи ніхто нічого не довіряв, вона відчуває значимість свою і починає використовувати те, що доручили для неї. Людина починає змінюватися і виконувати те завдання, яке дали для неї. Не всі, які ненавиділи, залишилися такими. Хтось узяв міну і її використав, і міна принесла десять мін. Цим десятьом людям були дані рівні можливості. Їм усім дана була одна міна. Є рівні можливості жити на землі. Є певні можливості, дані для нас, щоб ми їх використали. Здоров’я ми маємо різне, і багато деяких речей у нас не є однаковими. Бог дав щось для нас. Воно прирівнюється до тієї ваги, що Бог з нас за неї буде питати. Кожний дасть відповідь за себе. Нам немає чого ображатися на Господа. Нам немає чого нарікати. Як ми будемо поводитися: як ті, що не люблять Його, чи ті, що хочуть виконати волю пана? Він поставив перед нами завдання. В нас є доручення, відповідальності, обов’язки. Він спонукує, направляє нас, щоб ми це вживали. Як я використовую те, що Бог дав для мене? Я його маю використати якнайкраще. Все, що ви робите, робіть як для Господа. Давши можливості, доручення, господар не просто забув за це. Він чекає результату. Результат має бути максимальний. Бог хоче взяти максимально від того, що Він доручив для нас. Господар щось мені доручив. Він знає, що я сам по своїй природі злий, грішний, нікчемний чоловік. «…бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави…» На небесах є радість, коли члени церкви посвячують себе для Господа. Вони починають працювати, служать для Господа. Вони вживають те, що їм Бог дав. Коли я стану перед Богом у вічності, то моя совість може кричати, тому що я побачу Його, побачу те, що Він дав для мене і скаже: «Дай звіт!». Яке моє відношення? Може бути покора, а може бути непослух. Може бути праця, а може бути безпечність. Може бути різний результат. Що я зробив з тією міною? Приходить тоді чоловік. Який він щасливий! «Пане, міна твоя придбала десять мін!» Інший менше зробив, але це теж результат. Прийшов той з однією міною і каже: «А це твоє!» Результат не досягнутий. Цей чоловік був злий. Він був непослушний, лінивий, лукавий. Він нічого не зробив. Цей чоловік буде осуджений назавжди. Що ви отримали від Господа? Як ви його використовуєте? Як ви готові дати звіт? На все свій час. Для певного часу Бог дав для нас ту можливість, щоб прославився Господь. Сьогодні скажіть: «Боже, я знаю: Ти мені щось дав!» Прослав Господа за це і пусти його в оборот!
Дневное богослужение
Вечернее богослужение
Читать стих А я було зневірилася – Татьяна Красеха
26 ноября 2017 г. Утреннее богослужение Ярослав Поступайло
Нам Бог залишив принципи, щоб ми мали хороше духовне здоров'я. Якщо ж нехтувати ними, то з часом можна стати «духовним інвалідом». “Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих, не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його, просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих, і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його, яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе, вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!” (До Ефесян 1:15-23) “Для того схиляю коліна свої перед Отцем, що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі, щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім, щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові, змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою. А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас, Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь” (До Ефесян 3:14-21) Апостол Павло бачив хорошу основу міста Ефес, тому залишився там проповідувати. І пробув там немало часу, сповіщаючи Господнє слово. Його проповіді супроводжувалися чудесами і знаменами, але через пару років стався заколот проти Нього. Причиною цього була одна із найвеличніших святинь — храм богині Артеміди Ефеської. «А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію» (Дії Апостолів 20:1) «Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки. А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених» (Дії Апостолів 20:31,32) У Павла було велике бажання, щоб учні продовжили його справу в Ефесі. І будучи у в'язниці, він пише до них і нагадує ті основні принципи, що так важливо їм зробити, щоб триматися дороги Господньої. Отож, перше, що головне і необхідне, це просити у Бога Духа премудрости і відкриття для пізнання Господа. Просвітлення очей нашого серця дає можливість побачити надію, яку подарував Господь. Потрібно зміцнитися в нашому внутрішньому чоловікові, щоб не втратити духовне здоров'я.
Дневное богослужение
Вечернее богослужение Вечернее богослужение посетили гости из Жердова (Броварской район Киевской области)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Обновлено 05.12.2017 12:18 |
СЛУШАТЬ проповедь Как исцелить душевную боль – Николай Каленик
